намісництво

намісництво: Намі́сництво:

-- губерніальна управа [IV]

-- найвища адміністративна влада в Галичині за Австрійських часів [X]

-- найвища адміністративна і політична влада в Галичині в часи Австро-Угорської імперії [44-1]

-- найвища адміністративна і політична влада в Галичині за австрійських часів [VII]

-- найвища адміністративна і політична влада в колишній Галичині [V,VI]

-- найвища адміністративна і політична влада у Галичині за часів Австро-Угорської монархії [44-2]

-- найвищий адміністративний уряд в Галичині за австрійських часів [III]

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

намісництво — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
намісництво — а, с. 1) Адміністративний орган правління, очолюваний намісником (у 1 знач.). 2) іст. Територіальна одиниця, якою керував намісник (у 1 знач.). 3) Орган адміністративно поліцейського управління, що існував у 1849 1918 рр. в Австро Угорщині … Український тлумачний словник
поуфний — Поуфний: конфіденціальний, таємний, секретний [48] секретний [46 2;46 1,XX] Віслицький звернув мені Кобилицю, кажучи, що цензор по поуфнім перечитанню узнав його напечатання неможливим [XX] Таємний [XX] До сестер я писав два рази, але відповіді… … Толковый украинский словарь

Словари и энциклопедии на Академике